цокати — 1) (утворювати своєрідні уривчасті звуки під час зіткнення твердих предметів), клацати, цокота[і]ти; вицокувати (раз у раз, часто); ті[и]кати, такати, тіктакати, токота[і]ти (про годинниковий механізм) 2) див. стукати … Словник синонімів української мови
цокати — 1 дієслово недоконаного виду не розрізняти звуки «ц» і «ч» або змішувати їх при вимові цокати 2 дієслово недоконаного виду клацати; видавати своєрідні уривчасті звуки під час руху, роботи … Орфографічний словник української мови
цокати — цокам, каш, Пр. Говорити по польськи (ірон.) (поль. co?) … Словник лемківскої говірки
вицокувати — ую, уєш, недок., розм. 1) Цокати, стукати раз у раз, часто. || Безперервно цокати, стукати (про механізми). 2) Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки і т. ін.; вистукувати … Український тлумачний словник
поцокати — аю, аєш, док. Цокати (див. цокати I) якийсь час; цокнути кілька разів … Український тлумачний словник
процокати — аю, аєш, док., розм. 1) Док. до цокати. 2) Цокати якийсь час … Український тлумачний словник
цоркати — аю, аєш, недок., діал. Цокати (див. цокати I) … Український тлумачний словник
зацокати — аю, аєш, док., без додатка і чим. Почати цокати … Український тлумачний словник
поцокувати — ую, уєш, недок. Цокати стиха або час від часу … Український тлумачний словник
тикати — I ти/каю, ти/каєш і ти/чу, ти/чеш, недок., ткну/ти, ткну, ткнеш і ти/кнути, ну, неш; наказ. сп. ти/кай і тич; док. 1) перех. і неперех. Встромляти, втикати щось колюче, з загостреним кінцем. || Колоти, проколювати кого , що небудь, наносячи удар… … Український тлумачний словник
